+38(096) 76 137 73       +38(063) 49 820 32                  Yurtsev.Partners@gmail.com

Поділ спільного сумісного майна подружжя

​

   Тема поділу спільного майна подружжя була є і буде актуальною завжди. Адже, проаналізувавши судову практику, вбачається, що найчастіше спільне майно подружжя ділиться ними саме після розірвання шлюбу, а у зв’язку з тим, що сімейні союзи, як свідчить статистика Мінюста, наразі є нестійкими і майже кожна п’ята пара розриває шлюб, то в даній статті ми поділимося з  вами яке ж майно можна розділити між подружжям.

   Згідно із ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Слід зазначити, що поділ майна подружжя може проходити як в судовому порядку, так і за згодою сторін, яка буде виражена в договорі. Абз. 2 ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має посвідчуватися нотаріально. Звертаємо увагу, що істотною умовою такого договору про поділ майна подружжя є його предмет. Укладаючи такий договір, треба чітко встановити, яке саме майно є спільною сумісною власністю та підлягає поділу, встановити його вартість та визначити перелік того майна, що отримує кожний із подружжя. Варто зауважити, що в практиці дуже часто зустрічається і договір про поділ майна подружжя з грошовою компенсацією. В цьому випадку мається на увазі те, коли, до прикладу, подружжям за час шлюбу було придбано автомобіль і після розірвання шлюбу колишня пара вирішила, що автомобіль зостанеться у чоловіка, а дружина натомість отримає половину вартості такого транспортного засобу. Такий варіант поділу спільного сумісного майна подружжя на відміну від судового процесу має свої переваги, які проявляються у швидкому оформленні договору про поділ майна, адже буває так, що судова тяганина пов’язана з розподілом майна сімейної пари може тривати роками, а от у випадку укладення вищезазначеного договору – все проходить швидко та на законних підставах.

   Говорячи про поділ майна подружжя в суді, слід зазначити, що позовна заява про поділ майна подружжя має бути подана протягом трьох років від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Цей строк позовної давності не стосується поділу майна подружжя шлюб між якими не розірвано.

   За загальним правилом, майно, що є спільною сумісною власністю, ділиться між чоловіком та дружиною порівну, але бувають випадки, коли одному із подружжя перепадає більша частка права власності. Це все індивідуально і щоб поділити майно саме так, слід мати вагомі підстави для цього, зокрема такі встановлені ч.2 ст.70 СК України, а саме: якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

    Вагоме значення для суду має саме факт придбання того чи іншого майна подружжя саме під час шлюбу. Такими доказами зокрема можуть бути договори купівлі продажу, де чітко зазначено, що дата такого правочину відповідає моменту, коли подружжя ще перебувало у шлюбі. До то ж, якщо хтось із подружжя купує, наприклад, квартиру, то при оформленні такого правочину нотаріус має обов’язково з’ясувати згоду другого із подружжя, яка має бути зафіксована в письмовому вигляді.

  Цікавим є поділ майна подружжя, а точніше майнових прав на недобудовану квартиру, коли, наприклад, на ім’я чоловіка укладено договір про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомого майна, предметом якого є майнові права на квартиру. Так постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 520/1740/15-ц було скасовано рішення апеляційного суду, який зазначив, що об’єктом права спільної сумісної власності не може бути право вимоги, оскільки таке право виникає із зобов’язальних правовідносин, а тому позовні вимоги в цій частині не регулюються нормами СК України. Крім того, суд зазначив, що сторони не позбавлені можливості поділити спільне майно після введення будинків у експлуатацію та набуття права власності на новостворене нерухоме майно. Така позиція апеляційного суду на думку ВСУ є неправильною і справу було направлено на новий розгляд.

     Якщо говорити про поділ недобудованого будинку, який не введений в експлуатацію та який будувався за спільні кошти подружжя, то в даному випадку звертаємо вашу увагу, що недобудований будинок буде вважатися лише будівельними матеріалами, вартість яких один із подружжя може відсудити.

    Також варто зазначити, що не тільки майно може бути поділено між подружжям, а і зобов’язання, які виникли в них або в когось одного із них під час перебування в шлюбі. Зокрема мається на увазі, що у випадку, коли, наприклад, дружина, перебуваючи в шлюбі, взяла кредит на купівлю меблів в будинок в якому спільно проживала сім’я, то такі меблі вважаються спільною сумісною власністю при поділі спільного майна подружжя, а тому дружина після виплати такого кредиту може звернутися з позовною заявою до свого колишнього чоловіка із вимогою відшкодування половини розміру виплаченого дружиною кредиту. При поділі зобов’язань між подружжям суд повинен виходити з наступного:

• Чи виникло таке фінансове зобов’язання під час шлюбу дружини та чоловіка;

• Чи виникло таке фінансове зобов’язання в інтересах сім’ї;

• Чи були взяті в кредит чи позику одним із подружжя кошти витрачені в інтересах сім’ї.

   Якщо всі вищезазначені підстави наявні, то фінансове зобов’язання має ділитися між подружжям так само як і їх спільно нажите майно.